Райлі називає Назара, чоловіка своєї онуки, своїм зятем. “Понад десятиліття моя дочка Аріанна була хвора, і вона померла трохи більше трьох років тому. Нева була лише двадцятирічною на той час.”
Все через те, що ми не змогли зібрати гроші на візит мами, щоб вона могла побачити свого онука і привітати його з днем народження. Тепер ми винні.
– Я розумію, що він твій брат і ти хочеш йому допомогти, – сказала Арія, обираючи слова обережно, – Але ми вже йому допомогли. Ми позичили йому значну суму грошей, коли він попросив. Ми дозволили йому повернути їх пізніше, тому що він не міг зробити це вчасно. Я припускаю, що ми могли б почекати трохи довше, але ми повинні платити за наші власні рахунки.
